• Details
  • Gallery
  • Tags
  • More
  • «Папа, ты меня любил?»

    Home  /  Programm  /  Театр  /  Текущая страница
    19. ноября 2017
    19:30
    Theater Leo 17 - Theater in der Leopoldstraße / Leopoldstraße 17, 80802 München
    Театр "Золотые ворота"
    Кат. A: 25,00 €; льготн. 22 €; Кат. Б: 20,00 €, льготн. 17 €
    украинский
    Украина/Киев
    14+
    • papa_beitrag
    • papa2
    • papa3
    • papa4
    • papa5
    • papa6
    • papa7
    • papa8
    • papa9

«Папа, ты меня любил?»

Home  /  Programm  /  Театр  /  Текущая страница

«ПАПА, ТЫ МЕНЯ ЛЮБИЛ?» (по пьесе Дмитрия Богославского)

Семейные воспоминания в 2-х действиях (на украинском языке)

Продолжительность: 1 час 50 минут (с антрактом)

Возрастное ограничение: 14+

Режиссер: Стас Жирков

Исполнители: Александр Ярема, Роман Ясиновский, Антон Соловей, Ирина Ткаченко, Кристина Федорак, Инна Мирошниченко

 

Спектакль Стаса Жиркова по пьесе современного белорусского драматурга Дмитрия Богославского «Тихий шорох уходящих шагов» о том, как прочные семейные связи, которые как канаты, держат нас в этой жизни… а иногда и после смерти.

Мы так редко говорим о главном. Мы так часто причиняем друг другу боль. Мы так мало дорожим мгновениями, проведенными с любимыми, как будто собираемся жить вечно.

Александр не может уйти из этого мира, не разобравшись в отношениях со своей семьей. Не может уйти, не услышав ответ на один из самых важных вопросов: «Папа, ты меня любил?»

 

ТАТУ, ТИ МЕНЕ ЛЮБИВ?

автор: Дмитро Богославський
режисер: Стас Жирков
переклад: Тетяна Губрій, Даяна Зима, Ірина Шимоняк
сценічна редакція п’єси, простір вистави: Стас Жирков
музична концепція: Дмитро Солодкий
світлова концепція: Стас Жирков та Віталій Тимофєєв

жанр: сімейні спогади на 2 дії
обмеження за віком: 14+
тривалість: 125 хв. (з антрактом)

Прем’єра — 11 жовтня 2017 року

Ролі та виконавці:

Олександр – Роман Ясіновський
Дмітріч, його тато – Олександр Ярема
Альберт, Юрасік – Антон Соловей
Наташка – Інна Мірошніченко
Зінка – Ірина Ткаченко
Анька – Христина Федорак

А ви знаєте, як чистити криницю?
Треба взяти драбину, лопатку, відро та залізну щітку, а потім треба вичерпати усю воду… Хоча навіщо це знати – вода ж є у крані… Чому тоді Олександр щоночі бачить покійного батька і цю криницю на подвір’ї?

Чому батько завжди говорить тільки про криницю і ніколи про те, чи любив він сина? Але хіба це зараз важливо, чи хтось когось любив? Тим паче, коли сестри Олександра хочуть продати хату. І не буде вже ні місця, де пам’ятаєш себе ще маленьким, ні криниці, яку знову треба чистити… Близькі йдуть і лишається порожнеча… Була сім’я – і де вони тепер? І хто цей Альберт, який чомусь думає, що може допомогти?  Якось треба жити далі – треба ж комусь чистити криницю…

…Може, саме цієї ночі Олександр нарешті не буде кричати уві сні: «Тату, ти мене любив?»

Довгоочікувана прем’єра від режисера Стаса Жиркова та команди «Золотих воріт» напевне розчулить, але навряд чи вгамує біль від втрат близьких. Навіть якщо вони зовсім поруч. Але вже далекі. Родинні зв’язки, як канати страховки, тримають нас на цьому світі… а може, ще й на тому, звідки ніхто не повертався.